Погіршення ресурсної бази родовищ нафти і газу потребує вирішення широкого кола проблем з метою стабілізації рівнів видобутку та досягнення проектних коефіцієнтів вилучення вуглеводнів на різних стадіях їх промислового освоєння.

Розроблені комплексні технологічні рішення базуються на виконанні замкненого циклу аналітичних та науково-технічних досліджень геологічних об'єктів (покладів/родовищ) та систем розробки реалізованих на цих об'єктах. З метою формування напрямів досліджень на початковому етапі проводиться оперативна оцінка ефективності впроваджених техніко-технологічних рішень в конкретних геологічних умовах із врахуванням поточних гідродинамічних характеристик покладів. За результатами оперативної оцінки визначаються організаційно-технічні та геолого-технічні заходи спрямовані на покращення основних технологічних показників з метою усунення основних проблем реалізованих систем розробки.

В межах комплексних досліджень широко використовуються можливості геолого-технологічного моделювання, створення нової або експертиза (уточнення) існуючої моделі об'єкту досліджень. Особлива увага приділяється створенню детальної та/або уточненню наявної геостатичної моделі, як базису всіх подальших рішень, висновків та рекомендацій. Використовується вся наявна інформація про об'єкти досліджень, у тому числі геологічні, сейсмічні та геофізичні дані на паперових та/або цифрових носіях. Під час побудови та адаптації гідродинамічної моделі використовуються аналітичні дослідження про поточний стан розробки покладів з ув'язкою та уточненням прийнятої геологічної моделі, а також оцінкою ресурсної бази та її промислової цінності. Широко використовуються гідродинамічні дослідження, зокрема, індикаторні (трассерні) дослідження.

На основі геолого-технологічного моделювання розробляються технологічні рішення спрямовані на локалізацію та залучення у розробку залишкових запасів, застійних і слабодренованих зон, виявлення нових покладів із використанням сучасних технологій спорудження горизонтальних і багатовибійних (розгалужених) свердловин, удосконалення методів підвищення вуглеводневилучення та інтенсифікації видобутку вуглеводнів. Під час формування рекомендацій вивчаються можливості оптимізації технологічних режимів підземного та наземного обладнання і його модернізації для покращення загальних техніко-економічних показників освоєння запасів і ресурсів вуглеводнів.

За результатами комплексних досліджень та обґрунтованих на їх основі технологічних рішень здійснюється повторна оперативна оцінка ефективності і можливості реалізації запропонованих проектних рішень під час впровадження з врахуванням техніко-економічних ризиків.