Авторські розробки стосовно вибору оптимального місце розташування та проводки стовбуру свердловини базуються на використанні геолого-технологічних моделей покладів вуглеводнів.

Методика оптимізації розміщення свердловин враховує локалізацію початкових/залишкових запасів з визначенням базової схеми їх розміщення на покладі з оцінкою зон дренування. На основі отриманих результатів визначаються геологічні та фізичні характеристики і фактори, що мають вплив на потенціал інтенсивності фільтрації флюїдів у покладі.

З використанням гідродинамічної моделі здійснюється побудова моделі потенціалу інтенсивності фільтрації яка дозволяє локалізувати зони пласта з оптимальним набором основних фільтраційно-ємнісних та геологічних характеристик покладу, що забезпечує отримання максимально можливих проектних показників видобутку під час розміщення проектних (ущільнюючих) свердловин. На основі локалізації ділянок потенціалу інтенсивності фільтрації розміщуються стовбури свердловин із забезпеченням високих рівнів видобутку та охоплення покладу розробкою. Крім вирішення оптимізаційних задач можливе застосування методу для розв'язання інших проблем з підвищення ефективності системи розробки, вдосконалення систем підтримання пластового тиску, освоєння родовищ нетрадиційних вуглеводнів (нафта і газ щільних колекторів, сланцевий газ і нафта, метан вугільних родовищ).

Авторська (захищена патентом) методика оптимізації розміщення свердловин реалізована у відповідному програмному забезпеченні, яке дозволяє здійснювати експорт/імпорт та оброблення багатомірних масивів інформації із сучасних програмних комплексів для моделювання розробки родовищ (CMG, Eclipse тощо).